- безрідний
- -а, -е.Який не має батьків, родичів; одинокий. || Який утратив або порвав зв'язок із своїм народом, своєю країною.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безрідний
Смотреть что такое "безрідний" в других словарях:
безрідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безрідний — (який не має родичів), безрідник, безрода; безродинний (який не завів родини); самітний, самотній; сам, один, сам один, сам самісінький, один однісінький … Словник синонімів української мови
безрідність — ності, ж. Абстр. ім. до безрідний … Український тлумачний словник
сирота — (ч. і ж. дитина, підліток, що втратили батька й матір / одного з них); сиротина; безбатченко, безрідний (ч.), сиротюк (ч.), безрідна(ж.), сиротючка (ж.), лайл. байстрюк (ч.), байстрючка (ж.) … Словник синонімів української мови
полечи — Полечь полечи (1) 1. Быть убитым или раненным в бою, состязании: Ту пиръ докончаша храбріи Русичи: сваты попоиша, а сами полегоша за землю Рускую. 18. И умножашеся июдѣи премогахуть я... И римляне ходяху, акы слѣпи никуда вѣдуще проити, ни… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
один — I у знач. прикм. (про людину який живе, стоїть тощо окремо від інших), сам, самітний, самотній, один однісінький, одним однісінький, один одним, одним один II ▶ див. безрідний, єдиний 1), єдиний 2), наодинці 1) … Словник синонімів української мови
самітний — I (про предмет один узагалі / розташований окремо від інших), самотній; поодинокий (один із кількох розташованих окремо предметів); сиротливий (який розташований окремо від інших) II ▶ див. безрідний, один I, одинак … Словник синонімів української мови
